Рік, щоб «поширювати старання внутрішнього оновлення всіх священиків задля їхнього сильнішого і переконливішого євангельського свідчення у сучасному світі». Такі побажання висловлює Папа Венедикт XVI у листі, скерованому до співбратів у священстві з нагоди Року Священства, який розпочинається 19 червня, в урочистість Найсвятішого Ісусового Серця, День молитви за освячення священиків. Цей почин Святіший Отець запропонував з нагоди 150 річниці переходу до вічності святого Жана Марії Віянея, небесного покровителя парохів, який упокоївся 4 серпня 1859 року. Лист предствляє священикам всього світу простий і конкретний приклад Святого Пароха з Арсу.

Венедикт XVI, насамперед, наголошує на «безмежному дарі, яким не лише для Церкви, але й для всього людства є священики». Він пригадує про апостольські труди, невтомне і приховане служіння, милосердну любов численних священиків, повністю посвячених служінню Богові і ближньому, часто в труднощах і нерозумінні, іноді в переслідуваннях, аж до найвищого свідчення кров’ю. З гіркотою Папа згадує і про окремі ситуації, в яких саме Церква страждає з приводу невірності деяких своїх служителів, які є також причиною згіршення і відкинення з боку світу.

Тож Святіший Отець з простотою вказує на окремі елементи, які вчинили святого Жана Марію Віянея «пастирем, відповідним до Божого задуму». Передовсім, він був дуже покірною людиною, але, водночас, усвідомлював, що як священик, є для своїх людей «одним із найцінніших дарів Божого милосердя». Він виглядав пригніченим безмірним почуттям відповідальності: “якщо б ми добре зрозуміли, – говорив він, – ким на землі є священик, ми б померли; не зі страху, але – з любові”. Святий Парох з Арсу знав, що був покликаний втілювати Христову присутність, свідчачи про її спасаючу ласку.

В першу чергу, пише Венедикт XVI до священиків, ми повинні навчитися повного ототожнення Святого Пароха з Арсу зі своїм служінням. «Не йдеться про те, – вказує Святіший Отець, – щоб забути про те, що істотна дієвість служіння залишається незалежною від святості служителя; але не можна також проігнорувати надзвичайну ефективність, породжену зустріччю між об’єктивною святістю служіння із особистою святістю служителя».

Святий Жан Марія Віяней часто відвідував хворих і родини, організовував місії і храмові празники, збирав пожертви на харитативні і місійні справи, дбав про красу храму, піклувався про сиріт, цікавився вихованням дітей, засновував братства і запрошував мирян до співпраці. «Його приклад, – стверджує Папа, – спонукає мене наголосити на ділянках співпраці, які необхідно щоразу більше поширювати на вірних мирян, з якими пресвітери становлять єдиний священицький народ».

Згадуючи про щоденний життєвий приклад Святого Пароха з Арсу, Венедикт XVI вказав на молитву перед Найсвятішими Тайнами, служіння Святої Літургії, сповідь. Він був переконаний, що від Служби Божої залежить життєвий запал священика. “О, мій Боже, як же ж треба оплакувати священика, який відправляє Службу Божу так, ніби робить звичайну справу”, – взивав він.

Святіший Отець, за прикладом святого Жана Марії Віянея, заохочує мати невичерпну довіру до Святої Тайни Покаяння і зробити її осердям душпастирських турбот. Святий Парох з Арсу проводив у сповідальниці інколи 16 годин протягом дня, підбадьорюючи засмучених, розпалюючи байдужих, змігши перемінити серця і життя багатьох людей. Невелике селище Арс на сході Франції перетворилося у «великий шпиталь для душ». Святий Віяней казав, що найбільшою проблемою парохів є те, що душа притуплюється, звикаючи до стану гріха чи байдужості. Через те він практикував сувору аскезу, з постами та чуваннями, кажучи, що дає каянникам малу покуту, а решта сам робить за них.

Венедикт XVI закликає священиків, за прикладом цього святого, жити як він, «новим життям», яке запропонував Христос, йдучи за трьома євангельськими радами, якими є убогість, чистота та послух. Також пригадує про необхідність зберігати єдність священиків між собою і зі своїм єпископом, творячи братерську спільноту, яка є запорукою успішного служіння.

Ввіряючи Рік Священства опіці Пречистої Діви Марії, Святіший Отець закінчує свого листа такими словами: «Дорогі священики, Христос розраховує на вас. За прикладом Святого Пароха з Арсу, дозвольте Йому здобути вас, і ви також, у сучасному світі, станете вістунами надії, поєднання, миру!»