01/11/2009 12.59.09



Найвідповіднішим способом вшанування тих, які відійшли від нас, є молитва та вчинки віри, надії та любові. Недільне повчання Папи Венедикта XVI 1 листопада 2009 р.


|

«Дорогі брати та сестри! Сьогоднішня неділя співпадає із святом Всіх Святих, що запрошує Церкву, яка мандрує землею, відчути передсмак безконечного святкування небесної Спільноти та оживити надію на вічне життя», – цими словами Святіший Отець Венедикт ХVІ розпочав свою недільну катехизу 1 листопада 2009 р., звертаючись до вірних, які заполонили площу Святого Петра у Ватикані. Папа пригадав, що цього року минає 14 століть від моменту, коли Пантеон, один з найдревніших і найвідоміших римських монументів, був переданий для християнського культу і посвячений Пречистій Діві Марії і всім Мученикам. Таким чином, святиню усіх поганських богів перейменовано і посвячено пам’яті тих, які, як каже книга Одкровення Івана Богослова, «прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця» (Одк. 7, 14). Святіший Отець пригадав, що з бігом часу свято всіх мучеників було поширене на усіх святих. «У цьому Році Священства мені приємно пригадати, з особливою пошаною, святих священиків, як тих, яких Церква канонізувала, пропонуючи їх, як зразок духовних і душпастирських чеснот, так і тих, про яких знає лише Господь, що є чисельнішими», – мовив Вселенський Архиєрей, додаючи, що завтра, у понеділок 2 листопада, згідно із традицією Римо-Католицької Церкви, спогадуватимемо усіх наших померлих. Папа заохотив усіх пережити це спогадування в дусі Пасхального Таїнства. Христос помер і воскрес та відкрив нам перехід до дому Небесного Отця, до Царства життя і миру. Папа звернув увагу зібраних на те, що відвідуючи цвинтарі, ми повинні пам’ятати, що у гробах спочивають лише тлінні останки наших рідних і дорогих, які очікують на остаточне воскресіння, а їхні душі, як навчає нас Святе Писання, уже є в руках Господніх (див. Мудр. 3, 1). Єпископ Риму наголосив, що найвідповіднішим і найкращим способом вшанування дорогих нашому серцю людей, які вже відійшли від нас, є молитись за них, жертвуючи за них наші вчинки віри, надії та любові, вимолюючи для них вічне спасіння, засвідчуючи тим самим нашу спільність із ними та бажання зустрітись у вічності і на віки втішатись Любов’ю, яка нас сотворила і відкупила. Далі, заохочуючи вірних молитись за душі померлих, Папа зазначив, що ми ніколи не є самі, ми належимо до духовної спільноти, в якій панує глибока солідарність: добро кожного є здобутком для усіх і навпаки, а щастя спільноти опромінює кожного зокрема.
Після повчання Святіший Отець проказав із зібраними Богородичну молитву «Ангел Господній» та уділив усім своє Апостольське благословення.
|